Я представляю вам свою книгу, "Ті, що вижили в Дрогобичі". - історія, народжена силою спогадів моїх бабусі та дідуся, Слава та Ізік Волосянськіякі переховували 39 євреїв у своєму підвалі в найтемніші часи Другої світової війни.
"Це історія, яка нагадує нам, що навіть у найважчі часи можна знайти людяність і мужність, щоб змінити хід історії".
Дрогобич - Місто, охоплене вогнем окупації, позначене смертями і стражданнями, стало тлом для цієї надзвичайної історії про мужність, жертовність і незламну рішучість.
У самому серці пекла воєнного часу, де щоденні загрози життю не давали жодних гарантій виживання, мої бабуся з дідусем створили безпечний притулок, який давав надію протягом майже двох років тим, чиї життя, здавалося, вже забрали.
Дрогобич - Місто, охоплене вогнем окупації, позначене смертями і стражданнями, стало тлом для цієї надзвичайної історії про мужність, жертовність і незламну рішучість.
У самому серці пекла воєнного часу, де щоденні загрози життю не давали жодних гарантій виживання, мої бабуся з дідусем створили безпечний притулок, який давав надію протягом майже двох років тим, чиї життя, здавалося, вже забрали.
У своїй книзі я зібрав спогади Слави та розповіді тих, хто виживзбагачена фотографіями та документами з сімейного архіву. Кожна сторінка пульсує емоціями і нагадує нам, що навіть у найважчі моменти людство здатне висвітлити темряву історії. Пишучи цю історію, я хотіла поділитися з вами не лише свідченням минулої епохи, а й нагадуванням про те, що сила духу та рішучість можуть змінити хід подій.